Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Врятувати боса / Новини
реклама
чт, 1 листопада, 11:37 2616

Анатолій Котенєв не любить сучасний кінематограф і не видає таємниці серіалу "Врятувати боса"

Ми такі ж люди, як і всі, ми зроблені з того ж тіста. Просто публічність професії дає своє. Ми вигрібаємо через це більше. Іноді такого негативу насьорбаємося. Не всі ж з розпростертими обіймами зустрічають нас.

Kotenev310- У серіалі "Врятувати боса" ви зіграли батька головного героя. Ваш персонаж позитивний?

- Я зараз вам розповім, і глядачам буде нецікаво дивитися мою роль. Так що нехай самі розберуться.

- Як ви думаєте, в чому плюси і мінуси сьогоднішнього кінематографа?

- Я не знаю щодо плюсів, але мінусів дуже багато.

- Назвіть основний.

- Відсутність творчості. Немає хорошого кіно. Якщо чесно, останнім часом я не думаю, що тільки мені так не щастить. Коли мені ставлять запитання: "Де ти зараз знімаєшся?", - я відповідаю: "Нема про що говорити". Дивіться іншу картину, той же "Секретний фарватер", скажімо. Або "Зачароване кохання", яка знімалася в Україні, хоча і в ній мінусів було багато. У мене є сім'я, є зобов'язання перед сім'єю - треба працювати. А глядачі самі обирають, що їм треба.

"СЕКРЕТНИЙ ФАРВАТЕР"

- Чи відрізняються ваші шанувальниці часів "Секретного фарватера" від сучасних шанувальниць?

- А що, у мене є прихильниці зараз? Ну, немає такого божевільного потоку, як тоді. Може, тому що не було телефонів, але в той час дійсно приходили пачки листів в театр студії кіноакторів "Мінський" і на кіностудію "Білорусь-фільм". Це я вам чесно кажу. Було дуже багато листів після "Секретного фарватера". Напевно, з огляду на те, що серіалів було - раз-два і край. А тим більше, таких - хороших, натуральних, на плівку знятих, в умовах не картонного павільйону, а на натурі. Там були павільйони, звичайно, але зроблені з душею, з любов'ю до тієї роботи, якою ми всі займалися, до цієї картини. Їх будували нормальні люди, а не дилетанти, набрані з вулиці. Тому, напевно, все це виглядало, і було багато прихильниць. А зараз...

- У вас є непорушне професійне правило?

- Так. Але, на жаль, воно тепер вже порушене. Хотілося б ніколи не брехати, бути вірним собі. Але деколи доводиться і "підіграти", тому що цього вимагають умови, в яких ти знімаєшся. Я закінчив школу-студію МХАТ. І ми говорили один одному: "Ми ж майстри високохудожньої правди!" А тепер доводиться собі брехати.

НАДІЙНИЙ ТИЛ

- Як вам вдається тримати себе в чудовій фізичній формі?

- Я не думаю, що я в такій вже ідеальній формі. Як раз я відчуваю, що спустився, тому що ненормований робочий день. Доводиться серед ночі поїсти і лягати спати, хоча цього робити нормальна людина не має. Але якщо ти голодний, як вовк, що ж ти будеш себе обділяти?

- Ваша дружина - телеведуча. Двом публічним людям простіше зрозуміти один одного?

- Світлана каже: "Я б так не змогла жити, як ти живеш. Із однієї картини приїхати, поставити сумку в номері. Увійти в кадр, зіграти, знову забрати сумку і бігти в іншу картину. Я б так не змогла". Але вона робить те, чого я не зможу: досі веде прямі ефіри. Я розумію, наскільки це важко. Звичайно, нам легко зрозуміти один одного.

Хоча проблем вистачає. Ми такі ж люди, як і всі, ми зроблені з того ж тіста. Просто публічність професії дає своє. Ми вигрібаємо через це більше. Іноді такого негативу насьорбаємося. Не всі ж з розпростертими обіймами зустрічають нас. Деякі намагаються "проткнути тобі пальцем око". Це дуже неприємно.

Джерело: "Програма ТБ"

Новости партнеров

Загрузка...

Популярні новини